Стрижак Василь Іванович

• redox
• November 28th, 2013
• Галерея деканів
• 0 Comments

Стрижак Василь Іванович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1972 до 1977

Народився в с. Іванівка Миколаївської області. В 1948 закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім..Т.Г. Шевченка. Після закінчення університету навчався в аспірантурі Ін-ту фізики АН України в відділі ядерної фізики під керівництвом академіка О. І. Лейпунського. Після захисту наукової дисертації був залишений на посаді наукового співробітника Ін-ту фізики, де працював до 1961 року. В 1961 переведений на роботу в Київ до Київського державного Ун-ту ім. Шевченка на посаду завідувача кафедри ядерної фізики. В період 1971-1975 був деканом фізичного факультету. В 1967 захистив докторську дисертацію «Деякі питання фізики швидких нейтронів», через рік йому було присвоєно звання професора.

Василь Іванович вступив до ун-ту ще до війни, а закінчив після. Під час бойових дії перебував у лавах діючої армії. За виконання бойових завдань був нагороджений орденами Бойового Червоного прапора, Вітчизняної війни та багатьма іншими.

Після демобілізації Василь Іванович закінчив навчання в університеті, аспірантуру, та почав працювати як науковець, а пізніше – викладач, організатор, керівник.

Наукова діяльність Стрижака була зосереджена на дослідженнях з ядерної та нейтронної фізики. Разом із своїми учнями вивчав взаємодію швидких нейтронів з атомними ядрами, у результаті чого виявлено ефект ядерних оболонок у перерізах непружного розсіяння швидких нейтронів. Він першим в Україні розробив і виготував генератор швидких нейтронів на базі низковольтного прискорювача.

За розробку та створення потужних і стабільних джерел швидких нейтронів йому разом з його учнями була присуджена Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки. Перу Стрижака належать три монографії з ядерної фізики, більше 200 наукових публікацій з ядерної та нейтронної фізики, мирного використання ядерної енергії. Під керівництвом Василя Івановича створювалась експериментальна база кафедри (споруджено ряд низьковольтних генераторів нейтронів, електростатичний прискорювач, бетатрон). С. в 1986 році приймав безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Основні праці: “Поперечные сечения неупругого рассеяния быстрых нейтронов”, Труды сессии АН УССР по мирному использованию атомной энергии – Киев, Из-во АН УССР, 1959; Вопросы физики быстрых нейтронов -К., КДУ, 1972; Физика быстрых нейтронов – М., Атомиздат, 1977.