Blog
Голик Олександр Захарович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Голик Олександр Захарович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1958 до 1962
Народився 19 лютого 1955 року у селі Чернещина Диканьского району Полтавської області.
Народився Олександр Захарович 16 квітня 1906 р. у м. Мерефі на Харківщині.
Після захисту кандидатської дисертаци (1936) Олександр Захарович очолив кафедру фізики в Дніпропетровському институті інженерів залізничного транспорту, суміщаючи цю посаду із працею науковця у фізико-технічному інституті.
У 1950 р. захистив докторську дисертацію. Впродовж 1950-1951 рр. працював ученим секретарем Президії АН УРСР.
3 1951 р. життя О. 3. Голика було нерозривно пов’язане з Київським університетом. 3 листопада 1951 р. по грудень 1955 р. він працював ректором, відновлюючи стабільну навчальну, наукову, громадську діяльність навчального закладу.
3 1958 до 1962 рр. О. 3. Голик працював деканом фізичного факультету. Саме фізичний факультет Київського университету –alma mater, де розкрився науковий дар фізика-вченого. В галузі физики рідин Він виконав основні дослідження, які були сирямовані на встановлення зв’язків фізичних властивостей рідин і рідких розчинів з їхньою молекулярною будовою.
Професор Голик належить до вчених, які вважали своїм обов’язком втілювати наукові досягнення у виробництво. Саме під його керівництвом вперше почали виконувати великий обсяг бюджетник та господоговірних наукових робіт. Багато зусиль доклав професор для об’ед нання діяльності спеціалістів з молекулярної фізики СРСР і спрямування на розв’язання проблемних питань фізики рідкого стану речовиниу
3 1963 р. О. 3. Голик керував Командою координації наукових досліджень з рідкого стану речовини та був членом науково-технічної ради при Мінвузі СРСР.
Його лекції були нестандартними, відображали водночас особистість лектора і стан сучасної фізики.
За видатні заслуги у розвитку фізико-математичних наук та підготовці кадрів для народного господарства професору О. 3. Голику присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР, він був нагороджений вісімнадцятьма медалями.
Помер О. 3. Голик у 1991 р.
Білий Михайло Улянович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Білий Михайло Улянович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1962 до 1970
Народився 12 листопада 1922 р. у с. Москалі Михайло-Коцюбинського району Чернігівської області.
Відразу після закінчення аспірантури у 1951р. за фахом фізик зі спеціальності «Оптика і спектроскопія» М.У. Білий захистив кандидатську дисертащю, і почав працювати старшим викладачем, доцентом фізичного факультету КДУ. 1964 р. Михайле Улянович захистив докторську дисертацію, і наступного року йому присвоїли звання професора. Тридцять років (1963-1993) М. У. Білий очолював кафедри експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики. Протягом 1962-1970 рр. Михайло Улянович був деканом фізичного факультету, а впродовж 1970—1985 рр. — ректором Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 3 1969 р. – член-кореспондент НАНУ.
Як учений-фізик М.У.Білий розробив оригінальний метод спектрофотометричного вивчення складу і комплексів (іонів важких металів у розчинах електролітів), а також методику переведення розчинів електролітів у склоподібний стан, що дало можливість відкрити існування люмінесценції багатьох розчинів. Була створена наукова школа з дослідження спектральних та люмінесцентних властивостей розчинів та кристалів, активованих важкими металами
Під його керівництвом були виконані пріоритетні наукові дослідження в галузі оптики металів. Особливу увагу приділено вивченню оптичних властивостей металів у аморфному стані та процесам генерації другої гармоніки в поверхневому шарі металів.
Професор М. У. Білий е совавтором нового безмедикаментозного методу лікування, який втілюється в життя під назвою «мікрохвильова резонансна терапія». Ефективність лікування при таких захворюваннях як дитячий церебральний параліч, виразка шлунка та т., становить 80—90 відсотків.
М.У. Білому належить понад 30 наукових винаходів, він опублікував понад 350 наукових праць, які підсумовують наукові досягнення.
Мав низку звань та нагород: заслужений Діяч науки і техніки України, почесний доктор Дебреценського та Лейпцизького університетів, почесний член Оптичного товариства імені Д. Рождественського .
Помер М.У. Білий 5 серпня 2001 р. у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Горбань Іван Степанович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Горбань Іван Степанович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1970 до 1972
Народився 7 жовтня 1928 року у с. Займище Талалаївського району Черніговської області в сім’ї робітника.
Упродовж 1952-1955рр. Іван Степанович навчався в аспірантурі, після чого захистив кандидатську дисертацію. Свою трудову діяльність розпочав у цьому навчальному закладі на посаді асистента радіофізичного факультету, а потім – доцента фізичного факультету.
З 1992 І.С.Горбань- академік НАН України за спеціальністю «Фізика твердого тіла». Завідував кафедрою експериментальної фізики(197і-1998рр.). Створив на кафедрі експериментальної фізики науково-дослідну лабораторію «Електронно-оптичні процеси» та започаткував спеціалізацію «Фотоніка».
До основних досягнень Івана Степановича можна віднести розробку основ спектроскопії низько симетричних і низько вимірних систем, що становлять основу сучасної мікроелектроніки, та вивчення нових квантових станів в електронно-діркових системах кристалів, що є перспективними для мікроелектроніки майбутнього.
Вперше експериментально зафіксував надійні спектроскопічні ознаки існування бозе-конденсату в низько симетричних кристалах та встановив існування квантової
електронно-діркової рідини. Автор двох монографій, двох підручників і кількох навчальних посібників, має понад 300 наукових публікацій. Читав лекції з загального курсу фізики для студентів фізичного факультету, розробив повний варіант розділу оптики і написав з цих питань книгу, яка перекладена і використовується як підручник в університетах інших країн.
Вів плідну роботу на громадських засадах: очолював науково-методичну комісію Мінвузу України, був головою експертної ради ВАК України.
Лауреат Державної премії України з науки і техніки(1987); нагороджений орденом Трудового червоного прапора, багатьма медалями.
Помер І. С. Горбань 30 січня 2000р. Похований на Байковому кладовищі у місті Києві.
Стрижак Василь Іванович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Стрижак Василь Іванович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1972 до 1977
Народився в с. Іванівка Миколаївської області. В 1948 закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім..Т.Г. Шевченка. Після закінчення університету навчався в аспірантурі Ін-ту фізики АН України в відділі ядерної фізики під керівництвом академіка О. І. Лейпунського. Після захисту наукової дисертації був залишений на посаді наукового співробітника Ін-ту фізики, де працював до 1961 року. В 1961 переведений на роботу в Київ до Київського державного Ун-ту ім. Шевченка на посаду завідувача кафедри ядерної фізики. В період 1971-1975 був деканом фізичного факультету. В 1967 захистив докторську дисертацію «Деякі питання фізики швидких нейтронів», через рік йому було присвоєно звання професора.
Василь Іванович вступив до ун-ту ще до війни, а закінчив після. Під час бойових дії перебував у лавах діючої армії. За виконання бойових завдань був нагороджений орденами Бойового Червоного прапора, Вітчизняної війни та багатьма іншими.
Після демобілізації Василь Іванович закінчив навчання в університеті, аспірантуру, та почав працювати як науковець, а пізніше – викладач, організатор, керівник.
Наукова діяльність Стрижака була зосереджена на дослідженнях з ядерної та нейтронної фізики. Разом із своїми учнями вивчав взаємодію швидких нейтронів з атомними ядрами, у результаті чого виявлено ефект ядерних оболонок у перерізах непружного розсіяння швидких нейтронів. Він першим в Україні розробив і виготував генератор швидких нейтронів на базі низковольтного прискорювача.
За розробку та створення потужних і стабільних джерел швидких нейтронів йому разом з його учнями була присуджена Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки. Перу Стрижака належать три монографії з ядерної фізики, більше 200 наукових публікацій з ядерної та нейтронної фізики, мирного використання ядерної енергії. Під керівництвом Василя Івановича створювалась експериментальна база кафедри (споруджено ряд низьковольтних генераторів нейтронів, електростатичний прискорювач, бетатрон). С. в 1986 році приймав безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Основні праці: “Поперечные сечения неупругого рассеяния быстрых нейтронов”, Труды сессии АН УССР по мирному использованию атомной энергии – Киев, Из-во АН УССР, 1959; Вопросы физики быстрых нейтронов -К., КДУ, 1972; Физика быстрых нейтронов – М., Атомиздат, 1977.
Голик Олександр Захарович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Голик Олександр Захарович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1958 до 1962
Народився 19 лютого 1955 року у селі Чернещина Диканьского району Полтавської області.
Народився Олександр Захарович 16 квітня 1906 р. у м. Мерефі на Харківщині.
Після захисту кандидатської дисертаци (1936) Олександр Захарович очолив кафедру фізики в Дніпропетровському институті інженерів залізничного транспорту, суміщаючи цю посаду із працею науковця у фізико-технічному інституті.
У 1950 р. захистив докторську дисертацію. Впродовж 1950-1951 рр. працював ученим секретарем Президії АН УРСР.
3 1951 р. життя О. 3. Голика було нерозривно пов’язане з Київським університетом. 3 листопада 1951 р. по грудень 1955 р. він працював ректором, відновлюючи стабільну навчальну, наукову, громадську діяльність навчального закладу.
3 1958 до 1962 рр. О. 3. Голик працював деканом фізичного факультету. Саме фізичний факультет Київського университету –alma mater, де розкрився науковий дар фізика-вченого. В галузі физики рідин Він виконав основні дослідження, які були сирямовані на встановлення зв’язків фізичних властивостей рідин і рідких розчинів з їхньою молекулярною будовою.
Професор Голик належить до вчених, які вважали своїм обов’язком втілювати наукові досягнення у виробництво. Саме під його керівництвом вперше почали виконувати великий обсяг бюджетник та господоговірних наукових робіт. Багато зусиль доклав професор для об’ед нання діяльності спеціалістів з молекулярної фізики СРСР і спрямування на розв’язання проблемних питань фізики рідкого стану речовиниу
3 1963 р. О. 3. Голик керував Командою координації наукових досліджень з рідкого стану речовини та був членом науково-технічної ради при Мінвузі СРСР.
Його лекції були нестандартними, відображали водночас особистість лектора і стан сучасної фізики.
За видатні заслуги у розвитку фізико-математичних наук та підготовці кадрів для народного господарства професору О. 3. Голику присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР, він був нагороджений вісімнадцятьма медалями.
Помер О. 3. Голик у 1991 р.
Білий Михайло Улянович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Білий Михайло Улянович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1962 до 1970
Народився 12 листопада 1922 р. у с. Москалі Михайло-Коцюбинського району Чернігівської області.
Відразу після закінчення аспірантури у 1951р. за фахом фізик зі спеціальності «Оптика і спектроскопія» М.У. Білий захистив кандидатську дисертащю, і почав працювати старшим викладачем, доцентом фізичного факультету КДУ. 1964 р. Михайле Улянович захистив докторську дисертацію, і наступного року йому присвоїли звання професора. Тридцять років (1963-1993) М. У. Білий очолював кафедри експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики. Протягом 1962-1970 рр. Михайло Улянович був деканом фізичного факультету, а впродовж 1970—1985 рр. — ректором Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 3 1969 р. – член-кореспондент НАНУ.
Як учений-фізик М.У.Білий розробив оригінальний метод спектрофотометричного вивчення складу і комплексів (іонів важких металів у розчинах електролітів), а також методику переведення розчинів електролітів у склоподібний стан, що дало можливість відкрити існування люмінесценції багатьох розчинів. Була створена наукова школа з дослідження спектральних та люмінесцентних властивостей розчинів та кристалів, активованих важкими металами
Під його керівництвом були виконані пріоритетні наукові дослідження в галузі оптики металів. Особливу увагу приділено вивченню оптичних властивостей металів у аморфному стані та процесам генерації другої гармоніки в поверхневому шарі металів.
Професор М. У. Білий е совавтором нового безмедикаментозного методу лікування, який втілюється в життя під назвою «мікрохвильова резонансна терапія». Ефективність лікування при таких захворюваннях як дитячий церебральний параліч, виразка шлунка та т., становить 80—90 відсотків.
М.У. Білому належить понад 30 наукових винаходів, він опублікував понад 350 наукових праць, які підсумовують наукові досягнення.
Мав низку звань та нагород: заслужений Діяч науки і техніки України, почесний доктор Дебреценського та Лейпцизького університетів, почесний член Оптичного товариства імені Д. Рождественського .
Помер М.У. Білий 5 серпня 2001 р. у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Горбань Іван Степанович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Горбань Іван Степанович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1970 до 1972
Народився 7 жовтня 1928 року у с. Займище Талалаївського району Черніговської області в сім’ї робітника.
Упродовж 1952-1955рр. Іван Степанович навчався в аспірантурі, після чого захистив кандидатську дисертацію. Свою трудову діяльність розпочав у цьому навчальному закладі на посаді асистента радіофізичного факультету, а потім – доцента фізичного факультету.
З 1992 І.С.Горбань- академік НАН України за спеціальністю «Фізика твердого тіла». Завідував кафедрою експериментальної фізики(197і-1998рр.). Створив на кафедрі експериментальної фізики науково-дослідну лабораторію «Електронно-оптичні процеси» та започаткував спеціалізацію «Фотоніка».
До основних досягнень Івана Степановича можна віднести розробку основ спектроскопії низько симетричних і низько вимірних систем, що становлять основу сучасної мікроелектроніки, та вивчення нових квантових станів в електронно-діркових системах кристалів, що є перспективними для мікроелектроніки майбутнього.
Вперше експериментально зафіксував надійні спектроскопічні ознаки існування бозе-конденсату в низько симетричних кристалах та встановив існування квантової
електронно-діркової рідини. Автор двох монографій, двох підручників і кількох навчальних посібників, має понад 300 наукових публікацій. Читав лекції з загального курсу фізики для студентів фізичного факультету, розробив повний варіант розділу оптики і написав з цих питань книгу, яка перекладена і використовується як підручник в університетах інших країн.
Вів плідну роботу на громадських засадах: очолював науково-методичну комісію Мінвузу України, був головою експертної ради ВАК України.
Лауреат Державної премії України з науки і техніки(1987); нагороджений орденом Трудового червоного прапора, багатьма медалями.
Помер І. С. Горбань 30 січня 2000р. Похований на Байковому кладовищі у місті Києві.
Стрижак Василь Іванович
- November 28th, 2013
- Галерея деканів
- 0 Comments
Стрижак Василь Іванович
Декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1972 до 1977
Народився в с. Іванівка Миколаївської області. В 1948 закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім..Т.Г. Шевченка. Після закінчення університету навчався в аспірантурі Ін-ту фізики АН України в відділі ядерної фізики під керівництвом академіка О. І. Лейпунського. Після захисту наукової дисертації був залишений на посаді наукового співробітника Ін-ту фізики, де працював до 1961 року. В 1961 переведений на роботу в Київ до Київського державного Ун-ту ім. Шевченка на посаду завідувача кафедри ядерної фізики. В період 1971-1975 був деканом фізичного факультету. В 1967 захистив докторську дисертацію «Деякі питання фізики швидких нейтронів», через рік йому було присвоєно звання професора.
Василь Іванович вступив до ун-ту ще до війни, а закінчив після. Під час бойових дії перебував у лавах діючої армії. За виконання бойових завдань був нагороджений орденами Бойового Червоного прапора, Вітчизняної війни та багатьма іншими.
Після демобілізації Василь Іванович закінчив навчання в університеті, аспірантуру, та почав працювати як науковець, а пізніше – викладач, організатор, керівник.
Наукова діяльність Стрижака була зосереджена на дослідженнях з ядерної та нейтронної фізики. Разом із своїми учнями вивчав взаємодію швидких нейтронів з атомними ядрами, у результаті чого виявлено ефект ядерних оболонок у перерізах непружного розсіяння швидких нейтронів. Він першим в Україні розробив і виготував генератор швидких нейтронів на базі низковольтного прискорювача.
За розробку та створення потужних і стабільних джерел швидких нейтронів йому разом з його учнями була присуджена Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки. Перу Стрижака належать три монографії з ядерної фізики, більше 200 наукових публікацій з ядерної та нейтронної фізики, мирного використання ядерної енергії. Під керівництвом Василя Івановича створювалась експериментальна база кафедри (споруджено ряд низьковольтних генераторів нейтронів, електростатичний прискорювач, бетатрон). С. в 1986 році приймав безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Основні праці: “Поперечные сечения неупругого рассеяния быстрых нейтронов”, Труды сессии АН УССР по мирному использованию атомной энергии – Киев, Из-во АН УССР, 1959; Вопросы физики быстрых нейтронов -К., КДУ, 1972; Физика быстрых нейтронов – М., Атомиздат, 1977.
